Циб Сергій Олександрович

Циб Сергій Олександрович
Вчитель фізичної культури Запорізького загальноосвітнього навчально-виховного комплексу № 106   Запорізької міської ради Запорізької області 

Посада – вчитель фізичної культури, інструктор з фізкультури дошкільного відділення
Педагогічний стаж – 23 роки
Освіта – вища
Спеціальність за дипломом – фізична культура
Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії»
Атестація 2016 року —  відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній  категорії «спеціаліст вищої категорії» та раніше присвоєному педагогічному званню «учитель-методист»

Нагороди:
Диплом відділу освіти Хортицької районної адміністрації, 2008 р.
Диплом ІІІ ступеню управління освіти і науки Запорізької міської ради, 2010 р.
Диплом управління освіти і науки Запорізької міської ради, 2010 р.
Почесна Грамота Запорізької обласної ради, 2013р.

Опис методичного посібника «Взаємодія дошкільних, шкільних, позашкільних навчальних закладів і сім’ї – важлива складова розвитку сучасного освітнього простору»

У методичному посібнику подано теоретичне обґрунтування та практичні рекомендації щодо використання технології успішного учіння в системі фізичного виховання дітей, вихованців і учнів у ДНЗ, позашкіллі, початковій школі.

Матеріали, які увійшли до методичного посібника, пройшли апробацію на предмет встановлення практичності та ефективності сполученого розвитку в дітях 6,7-річного віку життєво важливих рухових умінь і розумових здібностей. Означене дослідження здійснювалося в межах реалізації співробітництва Громадської організації «Міський клуб спортивної боротьби «Ратибор – Аконіт», ЗЦКВПВ «Школа джур» і ЗЗБНВК №106 з науково-методичної теми «Розвиток креативного мислення дітей шляхом використання нестандартних форм та методів роботи на фізкультурно-спортивних заняттях» (2011 – 2014рр.)

Методичний посібник призначений фахівцям з фізичного виховання для використання у роботі з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку, для батьків під час організації активного дозвілля, для студентів педагогічних ВНЗ, коледжів,  а також для тренерів для активізації творчого потенціалу у дітей та сприяння виявленню у них обдарованості або феномену можливого таланту.

Метод посібник

Опис методичного посібника «Методичні рекомендації для розвитку уваги та пам’яті  у дітей шестирічного віку»

Осмислення здоров’я дітей у кількісній та якісній концептах є досить актуальним. Розуміння означеного дає можливість визначити важливість життя в дошкільному, шкільному навчальному закладі та родині для того, щоб проаналізувати та спланувати життєдіяльність дітей так, щоб вони могли пов’язувати рухи з усвідомленням знань про їх роль, самостійно вдосконалювати своє тіло й розум, що створює засади фізичного та психічного здоров’я.

Мами і тата при виявлені будь – яких недоліків у розвитку дитини готові звинувачувати будь – кого, тільки не себе, забуваючи при цьому, що сім’я – це первинне природне середовище, джерело духовної та матеріальної підтримки дитини. На жаль, сьогодні не кожна сім’я готова взяти на себе всю відповідальність за соціалізацію дітей. Крім того, деякі з дорослих навіть і не замислюються над тим, що їх дії відносно майбутнього власної дитини завдають їй шкоду, а це неминуче відображається на подальшому її розвитку, внаслідок чого школі доводиться надолужувати втрачене, виступати в ролі рятівника.

Коли дитина надана сама собі, в пошуку розваг вона стикається з низкою проблем, при вирішенні яких не завжди все складається успішно. Отримані травми або негативні емоції значно гальмують розвиток пізнавальної активності дитини.

Слід зазначити і той факт, що дитина навіть поряд із дорослими, не завжди одержує бажаного результату в спілкуванні з останніми. Наприклад: після напруженого робочого дня більшість батьків проявляють малу активність в процесі спілкування зі своєю дитиною. Щоб звільнити себе від зайвої цікавості дитини, з метою забезпечення собі спокою, відправляють малюка «піти пограти». Але що робити в умовах побуту, в умовах природи дитині, якщо в неї не сформоване уявлення – чим можна зайнятися?

Організований відпочинок на природі вимагає від дорослих вирішити ряд завдань (відносно самих себе) як добре провести час. Поряд з цим увага дітям, як правило, не на належному рівні. Що робити дитині на природі, батькам думати ніколи: вони не здогадалися взяти з собою спортивний інвентар, з яким дитина могла б організувати здорове, активне та безпечне дозвілля. Це і стає першопричиною виникнення проблем у міжособистісних відносинах між батьками й дитиною.

Як і в першому, так і в другому випадку дитина знаходиться в неігровому полі з дорослими. Добре, коли в дитині сформоване уявлення, і вона може самостійно й творчо підійти до того, щоб видумати собі розваги, спираючись на той багаж знань, який у неї є. Як правило, в більшості випадків, діти користуються тими знаннями й уміннями, які пов’язані з елементами навчальної діяльності. Тоді все добре, дитина одержує задоволення.

Найстрашніше для дитини, коли дорослі після вживання спиртних напоїв починають проявляти зацікавленість до сумісних дій з дитиною або, навпаки, проявляють агресивність до дитини, коли вона вимагає до себе уваги. Дитячі примхи в більшості випадків караються: дорослі вдаються до різних «виховних акцій», в наслідок чого можуть виникнути психічні розлади в дитячому почутті.

Ми пропонуємо різні  форми рухової діяльності з дітьми 6 – ти річного віку щодо активізації їхнього пізнавального інтересу та розвитку розумових і творчих здібностей.

На жаль, у суспільстві й досі педагог з фізичного виховання асоціюється з фахівцем, чиє призначення – «кинути м’яч дитині» на фізкультурному занятті, побавити її іграми та розвагами. Впродовж роботи над темою ми змогли упевнитися, що використання нестандартних форм і методів на заняттях з фізичного виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку сприяють розширенню інформаційного поля в контексті їхньої фізкультурної освіти. Чим більше у дитини буде розумної життєво необхідної інформації, тим більшим у неї буде діапазон її рухової активності. Що з часом у певній мірі змінить уявлення дорослих щодо ролі педагога та його діяльності на заняттях з фізичного виховання.

Як відомо, дошкільний та молодший шкільний вік є підґрунтям для здобуття освіти, розвитку здатності до самопізнання в більш старші шкільні роки та самореалізації в сучасному соціальному середовищі. Той фундамент знань, що закладається в означеному віковому періоді, буде втілений у життя у вигляді конкретних соціально значущих справ у період зрілості.

Пріоритетом в розвитку народної освіти в Україні є забезпечення її якості та доступності для кожної дитини відповідного віку, незалежно від місця проживання, матеріального забезпечення, соціального походження тощо.

Хочеться вірити: найважчі роки політичної та економічної нестабільності для дошкільної, позашкільної і шкільної освіти лишилися в минулому.

Методичний посібник РОЗВИТОК ПІМ’ЯТІ ТА УВАГИ